среда, 5 декабря 2018 г.

Використання інтерактивних методів роботи на уроках основ здоров'я

Картинки по запросу інтерактивні методи навчання

 «Здоров’я – найбільше багатство, яким може володіти людина»                                                                               (народна мудрість)
«Я не боюсь  ще і ще раз повторити: турбота про здоров’я – це найважливіша робота педагога. Від життєдіяльності, бадьорості дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність»
                                                                                  В.О.Сухомлинський
Модернізація освіти в Україні відбувається одночасно двома напрямами. Перший – інформатизація, другий – гуманізація освіти. Поряд з численними вигадами інформатизації – необмеженим доступом до інформації, інтенсифікацією процесу навчання, можливістю дистанційної освіти – робота з комп’ютером забирає час, відведений для живого спілкування вчителя і учнів та дітей між собою. До того ж Інтернет не має цензури, і учні отримують доступ до будь-якої інформації, у тому числі й тієї, яка може зашкодити морально незрілій особистості.
Саме тому паралельно з інформатизацією в освіті запроваджуються педагогічні технології розвитку соціально-педагогічних компетентностей (життєвих навичок) учнів. Їх мета – поліпшення соціальної адаптації дітей та підвищення їхньої стійкості у сучасному світі,  відповідального ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших. Розвиток в учнів цих якостей і є основним завданням сучасної школи, сучасного вчителя, отже і моїм завданням. У своїй повсякденній роботі вчителя намагаюся посіяти розумне, добре, вічне. Хочу, щоб мої учні виросли всебічно розвиненими особистостями. Бо саме знання, компетентність і високий професіоналізм потрібні, щоб вижити в сучасних умовах.
Коротко про себе: в 1990 році закінчила природничий факультет Сумського державного педагогічного інституту ім. А.С. Макаренка за спеціальністю «вчитель біології і хімії». В  Лутищенському НВК:ЗОШ І-ІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад працюю 28 років. За результатами попередньої атестації (2013 – 2014 н.р.) була підтверджена  кваліфікаційна категорія «Учитель вищої категорії». Навчальний предмет «Основи здоров’я»  викладаю з 2016 року.
Як вчитель намагаюсь не стояти на місті, рухатись вперед, постійно працювати над розширенням та поглибленням своїх фахових знань, намагаюсь вчитись. Адже, щоб навчити чогось, учитель  сам повинен це вміти, уміти і знати багато чого, в тому числі , і навчатися.
Для вирішення завдань, що сьогодні стоять перед вчителем, він повинен мати певну теоретичну і практичну підготовку. Удосконаленню цієї підготовки мені допомагають курси підвищення кваліфікації (  2017 рік – експрес курси з основ здоров’я; 2017 рік – он-лайн курси «Вчимося жити разом» та «Основи здоров’язбережної компетенції») ; вивчення системи роботи та відвідування уроків вчителів області і району; методична самоосвіта. А саме: осмислення і вивчення нормативно – директивних документів, новинок науково – популярної літератури, ознайомлення з статтями на сайтах, блогах вчителів; участь у вебінарах освітнього проекту «На урок»;  беру  участь в роботі шкільного методичного об’єднання, районних та обласних семінарів вчителів основ здоров’я, відвідую уроки колег в навчальному закладі.
Веду власний блог (https://himbioloh.blogspot.com/), де розміщую розробки уроків, тренінги, проекти, презентації, також  маю публікації на сайтах:
Освітній портал «На урок»  
Методичний портал:

Методична проблема, над якою працюю: «Використання інтерактивних методів  на уроках основ здоров’я».
Робота вчителя – це постійний пошук. Саме тому з багатьох методів і прийомів, форм і засобів навчання намагаюся  вибирати найбільш ефективні для досягнення поставлених завдань, а саме :
- створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі всього класу;
- стимулювання учнів до висловлювань;
- використання різних способів виконання завдань;
- моделювання життєвих ситуацій;
- створення педагогічних ситуацій спілкування, обміну думками, які дозволяють кожному учневі проявити ініціативу, самостійність, винахідливість у способах роботи;
- створення ситуацій взаємного навчання;
- застосування дидактичних ігор, інтерактивного спілкування, рольових ігор;
- стимулювання самостійної діяльності учнів;
- передбачення роботи учнів з підручником, додатковою літературою, Інтернет-ресурсами,  виконання дослідів, ведення спостережень;
- створення ситуацій для застосування учнями здобутих знань у їх життєдіяльності.
                 Усі вище вказані форми роботи можна віднести до інтерактивних методів навчання, які допомагають зробити учня активним учасником навчального процесу, сприяють кращому відпрацюванню та дотриманню певних моделей поведінки, які допоможуть зберегти та покращити власне здоров’я.
З практики можна сказати, що найбільш ефективними методами навчання на уроках з основ здоров’я вважаються:
·        «мозковий штурм»;
·        обговорення великою групою («спрямована дискусія»);
·        робота та виконання вправ у малих навчальних групах;
·        рольова гра;
·        дебати, дискусії;
·        розгляд та аналіз конкретних життєвих ситуацій;
·        виконання проектів;
·        перегляд і обговорення тематичних відеофільмів;
  Порівняно з традиційними методами навчання, головною перевагою інтерактивного навчання є постійна, активна взаємодія всіх учасників навчального процесу, що найефективніше сприяє формуванню соціально-психологічних компетентностей у школярів. Цьому найбільш сприяють уроки, які проводяться у формі тренінгу.
Тренінг – це форма проблемного навчання, що орієнтована на відпрацювання й закріплення ефективних моделей поведінки, максимально активну участь учнів, взаємообмін досвідом та використання ефективної групової взаємодії. Суттєвою перевагою тренінгової роботи є те, що вона дає можливість вивчити та розглянути різні складні життєві ситуації, здобувати певний життєвий досвід. Таким чином, інтерактивні технології розвивають мислення, вчать активно діяти, виховують самостійність, навчають застосовувати отримані знання на практиці.
         На уроках основ здоров’я повинен панувати особливий психологічно-доброзичливий  мікроклімат. Він має бути таким, щоб учні з радістю і зацікавленістю працювали, накопичували нові знання, розширювали світогляд, набували корисних навичок. На уроках-тренінгах учні навчаються і засвоюють набагато більше, адже доброзичлива атмосфера сприяє творчій діяльності учнів.
Під час проведення уроків- тренінгів   дотримуюсь таких правил:
·        Використовую різноманітні форми й методи роботи, створюйте атмосферу зацікавленості кожного учня як в індивідуальній роботі, так і в роботі всього класу.
·        Стимулюю учнів до використання різноманітних способів виконання завдань на уроці, заохочую їх до самостійної роботи без побоювання помилитися, відповісти неправильно.
·        Створюю ситуації, в яких кожен учень, незалежно від ступеня його готовності до уроку, виявлятиме ініціативу, самостійність і винахідливість у способах роботи.
·        Обговорюю з учнями наприкінці уроку не лише те, про що ми дізналися (що опанували), а й те, що сподобалось (не сподобалось), які будуть пропозиції, що треба зробити інакше.
·        Під час опитування (виставляння оцінок) аналізую відповіді, підкреслюю самостійність, оригінальність, бажання учня шукати та знаходити різноманітні способи виконання завдань.
·        Оголошуючи домашнє завдання,  повідомляю не тільки зміст та обсяг, а й даю докладні рекомендації щодо раціонального його виконання.
     Сьогодні визначальним на уроці стає не надання готових знань, а перетворення пояснень вчителя на колективну, групову, самостійну роботу учнів уже на етапі засвоєння і сприйняття нового матеріалу. Такий підхід сприяє оволодінню системою знань і вмінь, необхідних для здорового та безпечного життя, застосування їх на практиці. Під час проведення уроку намагаюся  створювати атмосферу зацікавленості кожного учня як в індивідуальній роботі, так і в роботі всього класу, стимулювати учнів до використання різноманітних способів виконання завдань на уроці, заохочувати їх до самостійної роботи без побоювання помилитися, відповісти неправильно.
         Забезпечення умов для розвитку творчих і розумових здібностей є важливим в організації і проведенні кожного уроку. Для цього намагаюсь пропонувати учням форми роботи, які передбачають застосування різних розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, конкретизація, абстрагування тощо), розвивають увагу, пам'ять та творчість. Все це можна реалізувати, використовуючи метод  проектів, що включає  організацію навчального процесу, орієнтовану на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі створення нового продукту під контролем учителя, шляхом самостійних, колективних, інтерактивних дій учнів і обов’язкових презентацій результатів роботи. Робота над проектом – це творча праця учня на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів.
В центрі проектної технології як певної системи завдань і методів взаємодії учителя й учнів знаходиться учень як рівноправний суб’єкт такої взаємодії. Проектна технологія передбачає систему взаємопов’язаних завдань, які виконують учні.
Метою проектного навчання є:
-    сприяння підвищенню особистої впевненості кожного учасника проекту;
-     розвиток комунікативних компетентностей;
-     забезпечення умов для розвитку критичного мислення учня;
-     формування та розвиток уміння пошуку шляхів вирішення проблеми;
-     розвиток в учнів дослідницьких умінь, спостережливості, уміння висувати гіпотези, узагальнювати.
 З вересня 2018 року працюю над впровадженням проекту «Вчимося жити разом». Для цього в 2017 році пройшла он-лайн курси «Вчимося жити разом».
 Проект «Вчимося жити разом» має на меті навчання дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальним компетентностям), які сприяють соціальній злагодженості, полегшенню адаптації до нових життєвих обставин, відновленню психологічної рівноваги, розбудові здорових стосунків тощо. Прикладом таких життєвих навичок є позитивна самооцінка, ефективне спілкування, співчуття, попередження та розв’язування конфліктів, протистояння негативним соціальним впливам, самоконтроль, керування стресами, мотивації успіху, аналіз проблем і прийняття виважених рішень, критичне і творче мислення, активна громадська позиція тощо.
 Головне завдання  предмета «Основи здоров’я» - вплинути педагогічними методами на свідомість і поведінку учнів шляхом розвитку в них життєвих навичок щодо збереження здоров’я, безпеки і гармонійного розвитку.                  Результатом навчання має стати отримання учнями життєвих навичок і соціально-психологічних компетентностей, а також їх прагнення вести здоровий спосіб життя. Головне завдання для мене, як вчителя  - при проведенні уроків намагатися  досягти таких результатів:
·        Дарувати учням особливий час і місце в школі. Запрошуючи дітей сісти в коло і обмінятися думками, де кожен має змогу висловитися з приводу будь-якої події чи проблеми і вислухати думку інших;
·        Допомагати дітям відчути єднання у групі. Багатьом підліткам важко зосередитися на навчанні, якщо вони почуваються самотніми. Це відчуття може підштовхнути їх до компаній, нормою яких є вживання алкоголю, наркотиків, інші протиправні дії;
·        Дати дітям «точку опори». Допомагаючи усвідомити цінності й пріорітети, намагатися наставляти їх на правильний шлях, вчасно уникати невиправданих ризиків і створення ними самими проблем;
·        Навчити дітей приймати рішення і діяти з позиції здорового глузду. Розвиваючи в учнів навички критичного мислення, намагаюся вчити їх всебічно аналізувати ситуації, зважувати альтернативи, робити вибір і брати на себе відповідальність за його наслідки;
·        Навчити дітей протистояти соціальному тиску. Тренуючи  навички відмови, намагаюся вчити їх протидіяти маніпуляціям, підвищувати їхню стійкість до позицій, які можуть спричинити проблеми;
·        Навчити дітей долати стреси. В умовах інтенсивного навчального процесу важливо уміти розподіляти час, відпочивати і розслаблятися душею і тілом;
·        Показати дітям, як можна жити у світі без насилля. Навчити учнів спілкуватися і розуміти одне одного, мирно розв’язувати конфлікти і шукати компроміси. Пробуджувати у дітей інтерес до того, що відчувають і як думають інші люди, розвивати у них толерантність і співчуття.
·        Вселяти в дітей надію. Розвиваючи навички самооцінки, допомагати дорослішати у складних життєвих обставинах. Переконуючи, що їхня доля у їхніх руках, намагаюся захистити дітей від негативного впливу оточення, яке, щодня нагадує про відсутність життєвих перспектив.
     Якщо загалом охарактеризувати свою методику викладання, то можна сказати: операючись на загальновизнанні методи і форми роботи на уроці, запозичуючи цікаве у колег, намагаюсь виробити свою власну методику. Яким би чудовим та ефективним нам не представляли чужий досвід він не дасть гарних результатів, поки не стане моїм власним. Переконана, потрібно завжди залишатися собою: швидким чи повільним, тихим чи голосним, різким чи поблажливим, адже будь який насильницькі дії над своїм «Я» до добра та гарних результатів не приводять.
Учитель зобов’язаний учитися все життя, щоб навчити когось. Своє завдання, як вчителя, бачу в дотриманні та впровадженні на кожному уроці основних принципів навчання: науковість, доступність, наочність, проблемність, самостійність і активність учнів, систематичності і послідовності, врахування індивідуальних особливостей учнів, диференціації та інтеграції, свідомості, стійкості засвоєння знань, умінь і навичок учнів, зв’язок навчання з життям, єдності освітніх, розвиваючих, виховних функцій навчання.
Ідеальний урок в моєму розумінні – це коли я та учні, скільки б їх не було, ведемо розмову, навіть бесіду: учитель трохи вище, на сходинку, а діти, хоч і не мають усіх знань учителя, - це рівноправні партнери в нелегкій праці з назвою «навчання».
І неважливо, які методи ти використовуєш, якщо зумів виткати тонку, але міцну нитку,  що об’єднує тебе з учнями як партнерів, - значить, буде результат і ти працював не марно.